Ніч, здимає ніч вгорі вітрила, Крила. Ти мене в таємні сфери заманила, Мила. Чи я сплю, чи це я вже вмираю, Гадаю. Чи то сам я, чи тінь, Тінь моя Блудить степом, степом зеленим, Блудить степом. Світло, зелене світло струмиться неспинно по всій дорозі, Космосі. То є раптовий спалах чудовий на цій планеті - Кометі. Вірю я, що усе, все буває. Немає Лиш мене в тім краю, в тім раю. Моя дивна постать - фігура блудить степом. Хай не зрадіє останнє Світання Моїм рисам, моїм речовинам - Клітинам. Задля тебе, кохана, Я позбудусь навічно фізичного тіла, Ай, мила. Я займуся вогнем - Міжзоряним дощем, Ненаглядна моя.